Гімнастика

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГІМНАСТИКИ В УКРАЇНІ

Гімнастика як засіб фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, військово-прикладної підготовки і лікування був відомий ще в далекій давнині. Термін "гімнастика" з'явився приблизно в V в. до н.е. у Древній Греції й означав комплекс фізичних вправ для освітніх, військових і оздоровчих цілей. Древні греки вважали, що гімнастика додає тілу гнучкість, силу, спритність, стрункість, розвиває почуття краси, хоробрості, шляхетності. Древні греки використовували гімнастичні вправи не тільки для фізичного розвитку, але й у вишколі воїнів, а також у системі підготовки атлетів-олімпійців. У Древньому Римі застосовували в підготовці легіонерів гімнастичні вправи на дерев'яному коні, сход і спеціальних колодах для навчання штурмовим прийомам. У гладіаторських школах гімнастику використовували для розвитку спритності, сили і витривалості гладіаторів.

Визнаним видом спорту гімнастика стала в 1896 році, коли була включена в програму перших сучасних Олімпійських ігор. Хоча сучасна програма гімнастичних змагань визначилась далеко не відразу. До того ж проходили вони незвичайно. Змагання гімнастів не рідко організовували на відкритому повітрі. Не існувало спочатку і єдиних технічних вимог щодо гімнастичних снарядів: дуже часто збірні команди приїжджали на міжнародні змагання з власним «реквізитом».

Перші спроби створити гімнастичні кружки на Україні починалися ентузіастами-одинаками спорту ще в середині XIX в. В Одесі в 1861 році, був організований гімнастичний кружок. Кружок відкрився на 10 років раніше, ніж було створене перше в Росії офіційне "Суспільство гімнастів" у Москві. Царські чиновники заборонили реєстрацію організації. Першим офіційним гімнастичним суспільством, що виникло на Україні, можна вважати "Суспільство сприяння фізичному розвитку", засноване в Одесі в 1897 році.

Гімнастичні кружки стали організовуватися в Харкові, Чернігові, Катеринославі, Житомирі, Львові, Кам'янець-Подільському. У 1901 р. було засновано "Київське гімнастичне суспільство", найбільш численне на Україні. Авторитет гімнастичного суспільства зріс у спортивних колах Росії після перемоги Богуміла Гонзатке, кращого гімнаста Києва, на Всеросійському чемпіонаті по гімнастиці 1909 р.

Розвиток спортивної гімнастики в Україні стимулювала I Всесоюзна спартакіада 1928 року. У період підготовки до великої спортивної події країни в Києві, Харкові, Чернігові, Луганську, Одесі й інших містах були проведені спортивно-гімнастичні агітаційні свята, у яких взяло участь близько 25 тис. чоловік.

З 1934 року у всій країні почався швидкий розвиток гімнастики. У Москві відбулися перші всесоюзні змагання. Перше місце зайняла команда України. Спортивна гімнастика на Україні придбала масовий характер, що дозволило республіці стати ведучим методичним центром, висунути плеяду талановитих гімнастів.

Війна перервала спортивне життя країни. Але вже в 1944 році у всіх областях УРСР були проведені показові спортивно-гімнастичні свята, присвячені датам звільнення міст від німецько-фашистських загарбників. Відродженню популярності гімнастики в республіці сприяли регулярно проведені в областях фізкультурні паради, гімнастичні показові виступи, масові змагання.

  Найбільших успіхів на всесоюзній гімнастичній арені серед гімнастів України домагалися: Борис Шахлін- 19 золотих медалей, В. Чукарін - 17, А. Ібадулаєв, Л. Латиніна по 12, П. Астахова - 10, Ю. Титов, І. Бердиєв  по 7, М. Гороховська - 5, Н.Бочарова - 4. Борис Шахлін дотепер залишається своєрідним рекордсменом по числу золотих нагород, завойованих у чемпіонатах Радянського Союзу.

Художня гімнастика — це складно-координаційний вид спорту, під музичний супровід, що виконує одна гімнастка, або команда із п'яти дівчат з кількома предметами по черзі: м'ячем, скакалками, булавою, обручем і стрічками. Художня гімнастика є олімпійським видом спорту. Цей винятково жіночий вид спорту широкої популярності набув після 1961 року, коли на конгресі Міжнародної федерації гімнастики (FIG), було схвалене рішення проводити міжнародні змагання з художньої гімнастики. У 1963 році при жіночому технічному комітеті Міжнародної федерації гімнастики створили технічну комісію з художньої гімнастики. Відтоді чемпіонати світу з цього виду спорту відбуваються регулярно. У програмі Олімпійських ігор художня гімнастика з 1984 року.

Про художню гімнастику можна складати поеми. Вона — втілення грації, пластики, краси, спритності. І терплячого, вдумливого ставлення до життя.

Гімнастика, зокрема художня, розвивається в 23 регіонах України з 27. Найбільш успішно в Криму, Одесі, Львові, Дніпропетровську.

Україна належить до провідних гімнастичних держав світу. Найвизначніша гімнастка всіх часів — Лариса Латиніна народилася в Херсоні й тренувалася в Києві.

В радянські часи чимало інших спортсменів, які представляли на міжнародній арені СРСР, жили й тренувалися в Україні. Найвизначніша українська гімнастка часів незалежності — Лілія Подкопаєва, олімпійська чемпіонка Атланти.

Славиться українська школа художньої гімнастики, яка виховала таких олімпійських чемпіонок як Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко, Катерина Серебрянська. На пекінській Олімпіаді українка Ганна Безсонова  здобула бронзову медаль в особистих змаганнях.

Гімнастика включає:

- спортивні види гімнастики (Спортивна, художня, акробатична, командна).
- оздоровчі види гімнастики передбачають виконання вправ в режимі дня у вигляді вправ ранкової гімнастики, фізкультури, фізкульт-хвилинки в навчальних закладах та на виробництві.
Існує кілька видів оздоровчої гімнастики:
- Гігієнічна гімнастика - використовується для збереження і зміцнення здоров'я, підтримки на високому рівні фізичної і розумової працездатності, громадської активності.
- Ритмічна гімнастика - різновид оздоровчої гімнастики. Важливим елементом ритмічної гімнастики є музичний супровід.
В системі фізичного виховання дитини дошкільного віку виділяються різні види гімнастики: загальнорозвиваючі (до неї відносяться - основна гімнастика, гігієнічна і ін.), Гімнастика зі спортивною спрямованістю, що включає в себе елементи, доступні дітям і спрямовані на підвищення їх загальної фізичної підготовленості (до неї відносяться художня гімнастика, атлетична і ін.), прикладна, або лікувальна.
ОСНОВНА ГІМНАСТИКА спрямована на зміцнення здоров'я, загальної фізичної підготовленості, загартовування організму, виховання правильної постави, зміцнення внутрішніх органів і їх систем (Серцево-судинної, дихальної, ендокринної).
У зміст гімнастики входять стройові (Вправи в шикування та перешикування), загально 
і основні рухи. Виконання фізичних вправ проводиться на гімнастичних снарядах і з використанням фізкультурного інвентарю.
Під впливом основної гімнастики поліпшується діяльність внутрішніх органів, посилюється обмін речовин, зміцнюється нервово-м'язовий апарат. Вітчизняні вчені вважають гімнастику важливим фактором підвищення працездатності, найкращим засобом відпочинку.
Гімнастика дозволяє підібрати вправи, вибірково впливають на розвиток будь-яких груп м'язів, суглобів, органів і їх систем. Заняття гімнастикою сприяють утворенню навичок різної складності і тим самим висувають високі вимоги до нервової системи і функцій аналізаторів. для гімнастики характерна точна, дозоване навантаження, Яка визначається характером вправ, темпом їх виконання, аналізом і числом рухів, особливостями вихідних положень.
Гімнастичні вправи можуть бути:
а) динамічними (Спрямованими на більш повне використання всіх рушійних сил при виконанні фізичних вправ і одночасне зменшення сил гальмують);
б) статичними (Вони пов'язані з нерухомим збереженням будь-якого положення тіла і його пози). Гімнастичні вправи можуть носити анаеробний і аеробний характер (тобто вправи, виконувані при мінімальному або максимальному споживанні кисню).
ГІГІЄНІЧНА ГІМНАСТИКА спрямована на зміцнення здоров'я дитини, виховання правильної постави, вдосконалення функціональних систем організму.
Засобами гігієнічної гімнастики є загально-розвиваючі вправи в поєднанні з загартуванням: водними, повітряними і сонячними процедурами; масажем. Гігієнічна гімнастика рекомендується для всіх вікових груп дітей.
Гімнастика з спортивної спрямованості має на меті підвищення загальної фізичної підготовленості людини. У роботі з дітьми дошкільного віку можна застосовувати тільки її елементи.
ХУДОЖНЯ ГІМНАСТИКА включає в себе вправи зі спортивною спрямованістю. Це можуть бути вправи без предметів або з предметами, а також вправи з неопорними стрибками.
Відмінною особливістю художньої гімнастики являєтся зв'язок з музикою і елементами танцю, емоційна виразність рухів, їх краса і граціозність, що в значній мірі сприяє  естетичному вихованню.
Завдання педагога полягає в тому, щоб вправи художньої гімнастики стали доступними дітям, а їх рухи гармонійними, природними і граціозними. Поєднання руху і музики, танцювальний характер вправ надають їм яскраву динамічну структуру.
Для художньої гімнастики характерні вправи в рівновазі, повороти, танцювальні види ходьби, бігу, стрибків, елементи народного танцю, вправи з предметами (М'яч, обруч, стрічки, скакалки, булави, прапорці тощо).
Вправи художньої гімнастики формують координацію рухів. Вони виконуються з різноманітною швидкістю і різною напругою м'язів.
У художній гімнастиці широко використовується художній рух - система фізичних вправ переважно танцювального характеру, що відрізняються ритмічністю, пластичністю, виразністю, витонченістю рухів. Вони органічно пов'язані з музикою, розвивають здатність до імпровізації. У художній рух включаються кроки, повороти, обертання, стрибки; при цьому створюються композиції, які поєднуються з певною музикою. У дошкільних установах можна використовувати доступні елементи художнього руху при проведенні різних форм організації рухової діяльності.
До спортивних видів гімнастики відноситься акробатика (Від грец. - «Підіймається вгору»).
У дошкільних установах використовуються окремі елементи акробатики, в основному це відносять акробатичні вправи руху, які готують дитину до виконання вправ в шкільному віці.
На особливу увагу педагога вимагає виконання вправ на розтяжку і перекидів. Ряд дослідників підкреслюють необхідність обережного підходу педагогів до навчання дитини шкереберть. Багато фахівців в галузі фізичного виховання дитини рекомендують з метою охорони хребта, особливо шийних його відділів, надягати дитині шийний комір або стелити м'який килимок.
У ранньому віці акробатичні руху виконуються разом з дорослими (мамою, татом, вихователем). До акробатичних видів вправ відносяться вправи типу: «Стрекоза», «Літачок», «Ластівка», «Рибка», «Віконце» і ін.
Ритмічна гімнастика являє собою систему фізичних вправ, що виконуються під музику. Ритмічна гімнастика сприяє розвитку у дітей м'язової свободи, виразності, краси, граціозності, ритмічності рухів. Вона розвиває музикальність, формує почуття ритму.
Ритмічна гімнастика в дошкільних установах включається в різні форми рухової діяльності: в ранкову гімнастику, в вступну частину фізкультурних занять або як ритмічні блоки в основну їх частину та інші види діяльності.
ПРИКЛАДНА  ГІМНАСТИКА. До прикладної гімнастики відноситься лікувальна гімнастика, або лікувальна фізкультура, спрямована на відновлення здоров'я.
Вона використовується для поліпшення стану нервової системи, підвищення тонусу організму, зняття негативних емоцій, поліпшення статури, виправлення постави.
Основні види рухів. (Поняття, значення і характеристика основних рухів. Види ОВС: циклічні, ациклічні, змішані. Способи організації дітей при проведенні основних видів рухів).Зміст основної гімнастики складають основні рухи, загальнорозвиваючі і стройові вправи.