Екстримальні види спорту

Захоплення української молоді стають дедалі екстремальніші. Наслідуючи світові тенденції, українські підлітки переходять від просто ризикованих занять до відверто самогубних.

Ще однією потенційно небезпечною для життя і здоров'я розвагою є екстремальні види спорту. Причому протягом останніх кількох років у цій царині змінилися пріоритети. Раніше найпопулярнішими були скейтбординг, катання на сноуборді, BMX, скелелазіння. Проте поступово ці види спорту стали інтегральною частиною популярної культури. Парадоксальним чином це спричинило за собою падіння інтересу до них з боку старих прихильників. Екстрим цікавив їх із погляду можливості вирізнитися. Якщо вже старі види екстриму «спопсилися», стали масовими, це означає, настав час для нових.Новий екстрим – беззастережне міське заняття. У його адептів більше немає залежності від снігу, гір і річок. Все, що потрібно для занять паркуром, руфінгом, диггерством, банджі- та роуп-джампінгом, - це саме місто.Руфінг – це дослідження міських дахів. Причому чим складніше на нього потрапити, тим вище дах «цінується». Особливою шаною користуються дахи промислових зон, із яких відкривається жалюгідний індустріальний типаж. Немає сенсу говорити, що це заняття небезпечне, як і будь-яке, пов'язане з перебуванням на висоті.Крім вище перелічених екстремальних видів спорту, в Україні добряче прижився фаєрпоїнг – жонглювання парними предметами, що горять, закріпленими на мотузці або жердині. У теплу пору року на площах майже будь-якого міста можна було побачити хлопців, що крутять пої. Вони називають себе фаєрниками або факірами.

Екстремальний спорт допомагає людині або зняти напругу, або навпаки її отримати. Напрямів екстремального спорту з кожним роком стає все більше і більше, так само швидко росте і армія його шанувальників. Ті види спорту, які ще років 20 тому здавалися екстримом, сьогодні сприймаються як звичайний спорт, наприклад, автогонки. Існуючі екстремальні види спорту також не стоять на місці і постійно удосконалюються.

Розглянемо найбільш екстремальні види спорту на сьогоднішній день, де отримати травму, каліцтво або просто втратити життя – простіше простого.

Одним з найнебезпечніших і, відповідно, екстремальних видів спорту є бейсджампінг (англ. BASE jumping).

Бейсджампінг

Назва BASE – акронім від англійських слів: Building (будинок); Antenna (антена); Span (перекриття, міст); Earth (скеля). Його «прабатьком» є парашутний спорт. Однак, на відміну від стрибків з парашутом з літальних апаратів, бейс-стрибки здійснюються з кардинально більш низьких висот в безпосередній близькості від об’єкта, з якого стрибає джампер (стрибун), будь то скеля, будівля, заводська труба або щось ще.

В бейс, через невеликі висоти, швидкість падіння при виконанні стрибків дуже рідко досягає високих показників, але дуже маленький час польоту, що часто заважає прийняти правильне положення тіла перед відкриттям парашута.

Навіть при підготовленому стрибку і достатньому досвіді, цей вид спорту вкрай небезпечний, а в деяких країнах і зовсім заборонений законодавчо. А спроби самостійних бейс-стрибків без відповідного обладнання та навичок однозначно ведуть до смерті.

Ще один вид екстриму, пов’язаний з будівлями і будівлями – паркур.

Паркур

Паркур (фр. Parkour, спотворене від parcours, parcours du combattant – дистанція, смуга перешкод). 
Паркур – мистецтво переміщення й подолання перешкод. Суттю паркуру є рух і подолання перешкод різного характеру. Такими можуть вважатися як існуючі архітектурні споруди (перила, парапети, стіни та ін.), Так і спеціально виготовлені конструкції (застосовувані під час різних заходів і змагань).Багатьма займаються сприймається як стиль життя. Заснований групою французів (Давид Белль, Себастьян Фукан та інші). В даний час активно практикується і розвивається багатьма об’єднаннями і приватними особами в багатьох країнах.Паркур не набагато менш небезпечний, ніж бейсджампінг, оскільки часто для цього виду спорту вибираються високі будівлі і прольоти між ними.

Наступним у списку по травматизму і смертності йде хеліскіінг.

Хеліскіінг

Хелі-скі (англ. Heliskiing) – різновид гірськолижного спорту, фрірайду, сутність якого полягає в спуску по недоторканим сніжних схилах, вдалечині від підготовлених трас з підйомом до початку спуску на вертольоті. Використання вертольота для підйому дозволяє знаходити різні варіанти спусків з гір в умовах первозданної, незайманої вторгненням людини природи, куди іншим способом швидко піднятися немає можливості.Спочатку вертоліт закидає вас на гірську вершину, а потім ви спускаєтеся на лижах з цих гірських схилів.Маршрути поза трасою дозволяють випробувати непередавані відчуття – вони ж в десятки разів небезпечніше через свою непередбачуваність, а найчастіше, і повної непрохідності. Але лижник, як мовиться, вже в польоті …

Далі йдуть підводні види спорту, такі як дайвінг і Кейв-дайвінг.

Дайвінг і Кейв-дайвінг

Дайвінг (англ. Diving від англ. To dive – пірнати) – це підводне плавання зі спеціальним спорядженням. В англійській мові, звідки було взято слово, англ. Diving позначає просто «пірнання», і використовується для опису підводного плавання зі спорядженням (англ. Scuba diving) або без нього (англ. Free diving), водолазного справи (англ. Hooka diving) і – без прикметників – просто стрибків у воду.

Щоб займатися підводним плаванням, необхідно мати навички, що дозволяють вирішувати більшість проблем при зануренні, але навіть маючи ці самі навички, можна запросто зіткнутися лицем до лиця з акулою або електричним скатом, що часто і відбувається навіть з самими досвідченими нирцями. І тоді, результат подій може бути вельми сумним.

Кейв-дайвінг- (печерний дайвінг, гідроспелеологія) – вид технічних занурень, який чинять в печерах.
Цей вид спорту набагато небезпечніше і складніше звичайного простого дайвінгу. Адже в Кейв-дайвінг вам не удасться негайно спливти на поверхню, в разі небезпеки або недоліку кисню.

Крім цього в Кейв-дайвінг часто руху сковуються темрявою, вузькими просторами і можливістю зустрітися з дуже неприємними підводними мешканцями, коли менше всього цього очікуєш. Існує і прихована небезпека – це мул. Він є майже в кожній системі печер. Що складається з глини і розклалися рослин, він здатний повністю позбавити дайвера видимості. Один невірний рух ластами або рукою – і прозора як повітря вода стає мутно-коричневої. У такому стані вона може залишатися декілька днів.Якщо ж дайвер заплив далеко в лабіринти печер, то є всі шанси вже не вибратися звідти живим.

Слідом за підводними видами спорту йдуть надводні види – серфінг і вейкбординг.

 Серфінг і Вейкбординг

Спочатку був серфінг. Причому серфери стверджують, що серфінг був завжди, скільки існує океан взагалі.

Серфінг (від англ. Surfing – катання по поверхні) – це катання на хвилі із застосуванням дощок для серфінгу різного формату.

В серфінгу все простіше простого. Взяв дошку, заплив подалі, побачив хвилю метра 2-3 заввишки, зловив і котишся на неї як з гори. Тільки замість гори сама хвиля. Крім дошки, вітру і плавок взагалі нічого не потрібно. 

Здавалося б що тут може бути небезпечного? Але все не так просто. Адже потрібно знайти хвилю побільше, підійнятися на неї, і прокотитися на ній.

Ось тут то і чекає небезпека у вигляді поглощающей тебе хвилі, з-під якої не можна вже вибратися або у вигляді рифів, які несподівано встануть на шляху серфера. Не кажучи вже про серфінгу поблизу акул.

А якщо океану поряд немає і не передбачається? То про серфінг можна взагалі забути.

Цілком логічно, що всім хотілося нескінченного і швидкого катання на дошці і зовсім не дивно, що якийсь сміливець одного разу прив’язав трос до катера і прокотився на буксирі. Судячи з того, що з усього цього дуріння вийшов вейкбординг – подвиг сміливця вдався.]

Вейкбординг (часто просто вейк, від англ. Wakeboard: wake – корабельна хвиля, board – дошка) – один з найбільш активно розвиваються водних видів спорту  і відпочинку в світі? для нього не потрібно матипосвідчення водія. Вейкбординг можна порівняти з водними лижами, з тією лише різницею, що вейкбордер не просто їде за катером, тримаючись за трос, а ще й виконує різні трюки з допомогою хвилі і трамплінів.